Одна жінка у Нюрнберзі дуже засмутилась, коли її довгошерстий пес Кукі не повернувся з прогулянки. Вона повідомила в поліцію, що пропав собака, дала оголошення в газети, розклала листівки у поштові скриньки, наклеїла оголошення на будинках і деревах. Довгошерстого собаку шукали по всьому Нюрнбергу. Але він ніби крізь землю провалився. Та це й не дивно: злодій не тільки привчив собаку до клички Чарлі, а ще й коротко його постриг. Тепер собака був геть не схожий на мисливського пса. Ніщо не виказувало давнього Кукі, якби не червона плямка на лівому вусі, що лишилася після укусу вівчарки. Завдяки їй сусідка і впізнала Кукі-Чарлі у міському парку. Та злодій не хотів здаватися. Коли сусідка покликала: «Кукі!», чоловік закричав: «Чарлі!». Бідний собака зупинився між двох людей, здивовано дивився то туди, то сюди і ніяк не міг на щось зважитись. Тоді сусідка згадала, що господиня часто звала собаку Кексик, бо той любив кекси. І собака відразу ж відгукнувся на це ім’я, заметляв хвостом та почав лизати жінці руку. Злодій швидко втік.